Обухівський міський голова

Левченко Олександр Миколайович

Левченко
Олександр Миколайович

Управління ПФУ в м. Обухів
Міськрайонний центр зайнятості
ДПІ в Обухівському районі
Житлово-комунальне господарство
Обухівський РВ ГУ ДСНС України в Київській області

Посилання на офіційні сайти:

Офіційне Інтернет-представництво Президента України
Кабінет міністрів України
Верховна рада України
Київська обласна державна адміністрація
Конституція України
Інвестиційний сайт Київської області

 

 

 


Дайджест новин Уряду

Уряд затвердив План заходів з реалізації Стратегії комунікації євроінтеграції

Кабінет Міністрів України затвердив План заходів на 2018 рік з реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки.

Документ був підготовлений Державним комітетом телебачення і радіомовлення на виконання відповідного розпорядження КМУ. Головні завдання плану – підвищення рівня поінформованості громадян України про можливості, що існують у рамках співпраці з ЄС, та залучення громадян до комунікації. Йдеться, зокрема, про організацію та проведення широкомасштабної інформаційної кампанії, оприлюднення результатів імплементації положень Угоди про асоціацію та інші заходи. Цьогорічний план також передбачає утворення Координаційної ради з реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки.

«Це важливий крок у промоції реформ, пов’язаних із євроінтеграцією. Ми вперше запроваджуємо механізм соціологічних зрізів поінформованості населення України про зусилля Уряду щодо європейської інтеграції України», – зазначила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Україна Іванна Климпуш-Цинцадзе, коментуючи ухвалення документа.

Вона також наголосила, що протягом останніх років інформаційні кампанії з комунікації євроінтеграції здійснювалися коштом іноземних партнерів, і часто українська сторона залучалася до розробки меседжів і завдань суто формально. «Цьогоріч ми плануємо власні кампанії про зміст та цілі євроінтеграції», - додала Віце-прем'єр-міністр.

«Згідно з березневим опитуванням КМІС, 60% громадян бракує інформації щодо стратегічного курсу країни. Ми виділяємо бюджетні кошти, інвестуємо в поінформованість українців щодо стратегій розвитку держави. Це велика зміна», – додала Іванна Климпуш-Цинцадзе. За її словами, бюджетне фінансування інформаційних кампаній з євроінтеграції – це відповідальний позитивний крок у правильному напрямку, попри те, що кошти, закладені в бюджет, поки далекі від реальних потреб для потужного інформування з боку держави.

Вона також наголосила на тому, що повноцінна реалізація стратегії комунікації євроінтеграції стане черговим важливим елементом захисту «інформаційної території» держави.

«Ми повинні інвестувати у глибше і краще розуміння громадянами переваг вільного світу, можливостей, які з’являються для бізнесу, науковців, студентів та представників культури у рамках програм, пов’язаних з реалізацією європейської інтеграції України», – резюмувала Віце-прем’єр-міністр.

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю 
Секретаріату Кабінету Міністрів України

Ключовим показником ефективності реформ є зростання рівня життя людей, - Геннадій Зубко

Ключовим показником ефективності будь-якого проекту, реформи є зростання рівня життя людей, за яким оцінюють роботу не тільки громад, але і менеджерів, які працюють в Уряді. Тому важливий не термін перебування на посаді, а позитивні зміни, яких вдалося досягти за цей час. Про це в інтерв’ю виданню «Факти» заявив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

«Для мене важливі конкретні цифри і динаміка в кожному проекті. За останні три роки реалізовано 4900 проектів. Це дороги, школи, дитсадки, центри надання адміністративних послуг, модернізовані лікарні, перинатальні та кардіологічні центри та багато іншого. Якщо говорити про житлово-комунальному секторі, то, коли ми прийшли в Уряд, у нас було 14 тисяч ОСББ, а зараз їх близько 30 тисяч. Тепловими лічильниками було обладнано тільки 23 відсотки багатоквартирних будинків, у цьому році ми вийдемо на 100 відсотків», — зазначив Геннадій Зубко.

На думку Віце-прем’єр-міністра, впроваджувати якісні зміни в країні можливо, працюючи як в бізнесі, так і в політиці. «Політика — це теж можливість застосування проектного менеджменту. Коли ти можеш впроваджувати реформу децентралізації, яку сприймаєш як проект, то це також реалізація тебе як менеджера. Коли ти говориш про енергоефективність, про бажання щорічно зменшувати споживання газу на 1-2 млрд кубометрів, то це теж спосіб реалізувати свої амбіції», — розповів Геннадій Зубко.

На його думку, зараз головне — навести порядок в сферах, що стосуються зайвої адміністративної зарегульованості, необхідності постійних узгоджень, ліцензій, непотрібних сертифікатів тощо. «Я прагну максимально використовувати свої сили, щоб спростити умови життя не тільки великому, але також середньому і малому бізнесу. Адже головний двигун і хребет економіки — це малий і середній бізнес. І спрощення їм життя — це теж проект, що дозволяє показати, на що ти здатний», — підкреслив урядовець.

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю 
Секретаріату Кабінету Міністрів України


На виконання Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017–2026 роки Кабінетом Міністрів схвалено проект Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання жорстокому поводженню з дітьми, виникненню безпосередньої загрози їхньому життю або здоров’ю та подолання цих явищ”.

За період незалежності України із 1991 року по 2015-й чисельність дітей зменшилась на 4947,6 тис. осіб, а їхня питома вага у загальній чисельності населення скоротилася з 25,6 % до 17,9 %. На початок 2016 р. чисельність дітей віком до 18 років в Україні становила 7 614 006 осіб (без врахування даних населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, і тимчасово окупованої території АР Крим і м. Севастополя).

Значний вплив на зменшення чисельності дитячого контингенту має смертність дітей віком до 1 року, яка є одним із найчутливіших індикаторів ступеня соціально-економічного розвитку суспільства. Це індикатор, зокрема, рівня освіти та культури, стану навколишнього середовища, ефективності заходів щодо формування основ здорового способу життя, рівня доступності та якості медичної допомоги, розподілу соціальних і матеріальних благ у суспільстві, а головне – рівня відповідальності батьків за життя, виховання та розвиток дітей. У 2015 році рівень смертності дітей у віці до 1 року становив 7,9 % на 1 000 дітей народжених живими.

Особливе занепокоєння викликає смертність дітей від зовнішніх причин, тобто від причин, які можна усунути за умови якісного догляду і піклування у сім’ї. Зовнішні причини посідають третє місце в структурі смертності дітей віком до 1 року, призводячи до 6 % смертельних випадків. Серед таких причин переважають нещасні випадки із загрозою диханню – 63,6 % від усіх зовнішніх причин.

Також актуальною проблемою є те, що із понад 100 тис. дітей, які проживають у закладах інституційного догляду та виховання дітей, лише близько 8 % – це діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, а решта мають батьків. 

Крім того, тільки 17 % дітей-вихованців згаданих закладів мають інвалідність.

Вищенаведені дані свідчать про важливість формування відповідального батьківства та належного виконання посадовими особами у сфері охорони дитинства своїх обов’язків.

З огляду на вищевикладене законопроектом передбачено внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Сімейного кодексу України, низки законів України щодо посилення адміністративної та кримінальної відповідальності батьків шляхом збільшення штрафних санкцій, введення за невиконання батьківських обов’язків таких санкцій, як громадські роботи та проходження корекційних програм; позбавлення батьківських прав за залишення дитини без піклування в закладі інституційного догляду; а також стосовно встановлення повноважень державних органів влади та органів місцевого самоврядування щодо організації невідкладних заходів надання допомоги дітям у разі виникнення безпосередньої загрози їх життю або здоров’ю.

Отже, очікується, що реалізація закону сприятиме організації безпечного середовища для зростання та розвитку дітей.

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю 
Секретаріату Кабінету Міністрів України

Кабінет Міністрів України схвалив проект Закону України «Про Антикорупційну стратегію на 2018-2020 роки». 

Законопроект розроблений Національним агентством з питань запобігання корупції з метою визначення комплексу заходів, спрямованих на зменшення рівня корупції в Україні та подальше просування антикорупційних ініціатив у державі.

Підготовлений на основі аналізу ситуації щодо корупції, а також результатів виконання попередньої Антикорупційної стратегії, проект Закону спрямований на досягнення таких результатів:

1) забезпечення здійснення результативної антикорупційної політики шляхом удосконалення правового регулювання питань запобігання, виявлення та протидії корупції, виявлення та усунення причин та умов, що сприяють її проявам, формування в суспільстві нетерпимого ставлення до корупції в усіх сферах суспільного життя та у приватному секторі;

2) підвищення рівня прозорості в діяльності представницьких органів, посилення фінансової дисципліни політичних партій, дотримання встановленого порядку отримання внесків від фізичних та юридичних осіб, запровадження електронної системи звітності політичних партій;

3) проведення необхідних антикорупційних заходів в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, забезпечення прозорості в їх діяльності та істотне зниження рівня їх корумпованості;

4) завершення реформування судової влади та органів кримінальної юстиції в Україні, забезпечення доброчесної поведінки прокурорів, істотне зниження рівня корупції в діяльності органів прокуратури та усунення корупційних ризиків у судочинстві;

5) протидія корупції в процесі приватизації та управлінні публічними ресурсами;

6) усунення корупційних передумов ведення бізнесу, формування сприятливого для відмови від корупційної практики бізнес-клімату та нетолерантного ставлення бізнесу до корупції;

7) посилення системи виявлення та розслідування корупційних злочинів і пов’язаних з корупцією правопорушень, конфіскації майна, яке було предметом або доходом від злочинної діяльності, повернення конфіскованих доходів, здобутих злочинним шляхом, із-за кордону, забезпечення невідворотності притягнення до відповідальності осіб, що вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;

8) формування в суспільстві атмосфери нетерпимості до проявів корупції, формування у населення довіри до антикорупційної політики держави і позитивного ставлення до викривачів, а також системне залучення державою активної частини населення, громадських об’єднань, представників бізнесу до антикорупційних заходів.

При цьому визначення заходів для досягнення кожного із окреслених результатів здійснювалося з обов’язковим врахуванням рекомендацій, наданих Групою держав проти корупції (GRECO) за результатами четвертого раунду оцінювання України, а також рекомендацій, наданих Україні в рамках моніторингу Стамбульського плану дій для країн Антикорупційної мережі країн ОЕСР.

Під час підготовки законопроекту Національне агентство використовувало аналіз ефективності попередньої Антикорупційної стратегії з урахуванням пропозицій заінтересованих органів, громадських організацій і провідних національних та міжнародних експертів, соціологічних і аналітичних досліджень з вивчення ситуації щодо корупції, статистичних спостережень, практики застосування антикорупційного законодавства, оцінки рівня імплементації міжнародних стандартів у сфері антикорупційної політики.

Після прийняття Антикорупційної стратегії Верховною Радою України, у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом Уряд затвердить Державну програму щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2018-2020 роки.

Як повідомлялось, законопроект розроблений Національним агентством на виконання вимог статті 18 Закону України «Про запобігання корупції» та пункту 3 розділу І «Формування та реалізація державної антикорупційної політики» додатка 2 до Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015-2017 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 265.

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю 
Секретаріату Кабінету Міністрів України


Міністр інфраструктури України Володимир Омелян під час засідання Уряду представив Державну програму підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2020 року.

На початку виступу Володимир Омелян наголосив, що одним із ключових пріоритетів діяльності Уряду є відновлення автошляхів: «Я дякую Прем’єр-міністру за активну підтримку Міністерства інфраструктури та Укравтодору в цьому процесі. Водночас хочу наголосити, що якісні дороги не є запорукою безпеки на них. Адже коли дорожнє покриття поганої якості, водії змушені знижувати швидкість. Не секрет, що наслідками таких поїздок є погіршення технічного стану автотранспорту та втрата часу. Але відремонтовані дороги дозволяють їхати швидко, часто – із значним перевищенням встановленого швидкісного режиму. Наслідки в таких випадках набагато страшніші –  травмування чи навіть втрати людських життів. Сьогодні ми говоримо про те, що ці два процеси мають йти паралельно – відновлення доріг та підвищення їх безпеки».

За словами Міністра інфраструктури, в результаті дорожньо-транспортних пригод в Україні щодня гине близько 11 людей - вдвічі більше людей, ніж в країнах Європейського Союзу, а більшість ДТП з тяжкими наслідками виникає через перевищення швидкості, необлаштованість пішохідних переходів, небезпечність перехресть, керування у стані алкогольного сп’яніння.

Володимир Омелян наголосив, що основною метою Державної програми є: зниження рівня смертності внаслідок дорожньо-транспортних пригод щонайменше на 30 % до 2020 року; зниження ступеня тяжкості наслідків дорожньо-транспортних пригод для учасників дорожнього руху; зменшення соціально-економічних втрат від дорожньо-транспортного травматизму; запровадження ефективної системи управління безпекою дорожнього руху для забезпечення захисту життя та здоров’я населення.

Змістом Державної програми заплановано заходи в 4 ключових сферах – 4Е: інфраструктура (Engineering), просвіта (Education), нагляд і контроль (Enforcement), невідкладна допомога (Emergency).

Міністр інфраструктури анонсував, що Державною програмою найбільше коштів виділяється на інфраструктуру безпеки, зокрема: 1,16 млрд гривень на 500 кільцевих розв’язок; 930 млн – на 500 острівців на в’їздах до населених пунктів; 1,16 млрд гривень – на безпечні пішохідні переходи (6432 одиниці); 150 млн гривень – на 1500 пішохідних переходів з освітлювальними панелями; 259 млн гривень – на ліквідацію 109 місць концентрації ДТП; 435 млн гривень – на 258 км нового бар’єрного огородження і 60 млн гривень на 15000 нових дорожніх знаків.

«В Державній програмі передбачені освітні та просвітницькі заходи. Раніше соціальна реклама була уривчаста, фрагментарна, і немасштабна та не мала належного соціального ефекту. Міжнародний досвід свідчить, що реклама повинна йти скоординовано різними каналами, і має бути масована, переконлива і наполеглива – на кшталт того, яку рекламу ми бачимо.  Найближчими часом буде розроблено понад десяток таких масованих кампаній – безпека руху і безпечна поведінка буде у всіх на вустах і в думках. Ключові меседжі – розумна швидкість, ремені безпеки, відмова від поєднання алкоголю і керування автомобілем та обов’язкове використання дитячих автокрісел безпеки», - наголосив Володимир Омелян.

Серед основних заходів, спрямованих на підвищення ефективності державного нагляду та контролю, Державною програмою передбачено наступне: система автофіксації порушень ПДР; камери автофіксації порушень ПДР на автодорогах державного значення; мобільні прилади контролю швидкості в патрульних автомобілях; придбання алкотестерів; контроль безпеки комерційних перевезень. Загальний обсяг фінансування – понад 1,3 млрд гривень.

Важливе місце у Державній програмі займають заходи невідкладної допомоги, на які планується виділити 1,8 млрд гривень.

Володимир Омелян наголосив, що для належного забезпечення координації з використанням міжнародного досвіду у сфері безпеки дорожнього руху необхідно: забезпечити ефективну роботу Координаційної ради з питань безпеки руху під головуванням Прем’єр-міністра України; навчити фахівців органів державної влади України міжнародному професійному обміні та навчанні; залучити Громадські організації та міжнародних партнерів у втілення заходів Програми.

Для належного та ефективного забезпечення якості та прозорості реалізації Державної програми необхідно проводити: регулярні круглі столи за кожною групою заходів в Міністерстві інфраструктури України; закупівлю робіт та послуг через Prozorro; застосувати настанови та методичні рекомендації з інфраструктурних заходів - Мінінфраструктури, Укравтодору та ДерждорНДІ; залучати громадські організації та ЗМІ до висвітлення підготовки й проведення тендерів тощо.

Також необхідно вживати дієвих заходів з моніторингу та оцінки, а саме здійснювати: збір та оприлюднення даних про кожне ДТП з потерпілими відповідно до європейського стандарту CADaS; проведення досліджень для виявлення показників (індикаторів) безпеки дорожнього руху; звіти керівників державних органів на засіданнях Координаційної ради; моніторинг публікацій у ЗМІ та скарг від громадян.

«Будь-яка державна програма – це лише план. Наскільки повно і якісно цей план буде реалізований - залежить від нас з вами, а також багатьох чинників, зокрема, результативної роботи всіх центральних органів виконавчої влади та громадськості. Збереження людського життя – це основна ціль, на досягнення  якої мають спрямовуватись всі наші зусилля. І я переконаний, що ми її досягнемо», - додав очільник Міністерства інфраструктури України.

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю 
Секретаріату Кабінету Міністрів України

Свобода сьогодні зіштовхнулася з найсильнішим і найзухвалішим спротивом із часів розпаду Радянського Союзу. 

Усвідомлення небезпечності нинішньої ситуації змушують діяти всі країни, що віддані демократичним цінностям. Наше спільне завдання – зробити демократію знову сильною. Про це заявила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе під час виступу на заході «Громадянське суспільство, що трансформується. III форум десятиліття» у Харкові.

Виступаючи з промовою «Україна для світу, світ для України – зміни міжнародної арени за останні роки і на наступне десятиліття», Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що демократія – це відкрита система, яка принципово відмовляється від тотального контролю за інформацією. Тому особливої шкоди демократичні країни зазнають від пропаганди та дезінформації, які ведуть до знецінення фактів та експертного знання. Наративи, які Кремль намагається нав’язати, побудовані на фейках та маніпуляціях, що дестабілізують ситуацію всередині демократій та псують відносини між країнами.

Ще один найнебезпечніший глобальний тренд сьогодні, за словами Віце-прем`єр-міністра, зростання популізму. «Спостерігаємо ріст підтримки популістських сил у світі. Україну теж не оминув цей тренд захоплення політиками, що кидають виклик політкоректності та ставлять під сумнів питання, щодо яких давно досягнуто консенсусу: від переваг вільної торгівлі до міжнародної співпраці», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Говорячи про російський вплив, вона наголосила, що західні держави лише після хімічної атаки у Лондоні, тобто коли від дій Росії могли постраждати британські громадяни, усвідомили, що йдеться не про «тимчасові труднощі» у відносинах, а що в зоні ризику не лише країни із так званої «зони впливу Росії».

Для України ще 4 роки тому було очевидно, що «домовитися» із Росією не вдасться, доки там не відбудеться повної зміни політики, що станеться дуже не скоро. А доти Росія становитиме загрозу і для глобальної демократії, і, взагалі, для світу.
Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що сьогодні немає практично жодної великої демократії світу, яка б не була уражена внаслідок російської атаки за ці 4 роки. Водночас, Україні доводилося і доводиться ледь не щодня переконувати західних партнерів у серйозності загрози.

«Усвідомлення небезпечності нинішньої ситуації змушують діяти всі країни, що віддані демократичним цінностям, негайно і системно, у кооперації та співробітництві. Однак недостатньо лише демонструвати єдність (як під час висилки російських дипломатів), необхідне якісне переосмислення наявних викликів та шляхів протидії. На практиці це може бути тісне та широке співробітництво демократичних країн для захисту від загроз нового типу, адже агресор дуже добре розуміє і боїться консолідованої відповіді демократій. Зокрема, йдеться про переосмислення ролі та функцій НАТО, а також процедур, що застосовуються до країн-союзників поза Альянсом. Адже НАТО є наразі єдиною міжнародною структурою, яка здатна організувати дієву відсіч спробам противників демократії встановити гібридний світовий порядок», – додала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Окремо вона зупинилася на питаннях трансформацій, які відбуваються наразі у Європі, та зазначила, що Україна має стати частиною дискусій щодо майбутнього ЄС, донісши до партнерів, що Україна – це не «проблема», а контрибутор європейської безпеки та економічного зростання.

«Однак у Брюсселі почують лише єдиний потужний голос. Успіх України залежить від згуртованості суспільства та політиків навколо стратегічного курсу країни, а отже нашої послідовності на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції», – зазначила Віце-прем’єр-міністр.

Вона наголосила на тому, що обраний курс країни на європейську та євроатлантичну інтеграцію має бути незмінним та не підлягати дискусіям і спекуляціям. «Ми нікуди не дійдемо, якщо сперечатимемося про пункт призначення та вид «транспорту». Наш європейський та євроатлантичний вибір має бути винесений за дужки політичної боротьби», – наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Вона також розповіла про стан виконання Угоди про асоціацію з ЄС та нові цілі для всеохопної секторальної інтеграції з ЄС, серед яких – цифровий ринок та енергетичний союз.

«Ми прагнемо до ключових принципів, що лежать в основі і ЄС, і НАТО: свободи, ринкової економіки і демократії. Виконавши всі умови членства ЄС та НАТО ми матимемо модернізовані державні інституції, суспільство, економіку, армію. Наш успіх залежить від того, як ми будемо виконувати завдання та плани інтеграції, зобов’язання, що взяли на себе. Кожний пункт плану, що виконаний вчасно і в повному обсязі – це аргумент на користь європейської та євроатлантичної перспективи», – зазначила Віце-прем`єр-міністр.

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю 
Секретаріату Кабінету Міністрів України