Обухівський міський голова

Левченко Олександр Миколайович

Левченко
Олександр Миколайович

Управління ПФУ в м. Обухів
Міськрайонний центр зайнятості
ДПІ в Обухівському районі
Житлово-комунальне господарство
Обухівський РВ ГУ ДСНС України в Київській області

Посилання на офіційні сайти:

Офіційне Інтернет-представництво Президента України
Кабінет міністрів України
Верховна рада України
Київська обласна державна адміністрація
Конституція України
Інвестиційний сайт Київської області

 

 

 


Новини Уряду

Володимир Гройсман парламентарям: Зростання економіки, зміна моделі виробництва і подальша демонополізація ринку – ключові завдання Уряду 

Зростання економіки, зміна моделі виробництва з сировинного на формування доданої вартості, демонополізація ринків і прозорі регуляції – ключові завдання, які поставлені перед Урядом. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з народними депутатами. Вони ініціювали зустріч з метою обговорення нагальних питань життя країни.       

«Переконаний в тому, що питання економіки – це пріоритет… Завдання політиків, громадськості,  Уряду – зробити так, щоб ситуація була кращою, стабільності було більше, а безпека – в постійному пріоритеті», – сказав Володимир Гройсман. За його словами, це непросто – передусім в умовах постійної гібридної агресії з боку Росії. Але Уряд спільно з парламентарями та експертним середовищем вже напрацювали пакети законопроектів – економічних та євроінтеграційних, які стануть базовими документами зростання й розвитку. 

Учасники зустрічі звернули увагу на необхідність посилення процесів демонополізації ринків та посилення  ролі Антимонопольного комітету як ключового органу захисту конкуренції. В цьому контексті дієвим інструментом визнано запровадження практики активної біржевої торгівлі на основах прозорості. 

Окрему увагу сторони приділили питанню реформи енергоринку, необхідності формування зрозумілих принципів роботи енергомонополістів та регуляторів ринку, а також питанню реформи земельних відносин. Як наголосив Глава Уряду, власником землі в Україні може бути лише фермер, який працює на землі, а не великі латифундистські холдинги чи іноземні підприємства. За таких умов, впевнений Глава Уряду, земля стане ефективним ресурсом для фермера і його ефективним інструментом розвитку. Прем’єр-міністр також нагадав присутнім основні пункти програми підтримки фермерства – в сегменті тваринництва, кредитування, стимулювання створення кооперативів та забезпечення технікою.   

«Ми хочемо, щоб Україна була сильною, – зазначив Володимир Гройсман. – Ми маємо створювати додану вартість всередині країни. Ми в багатьох позиціях (передусім, в агросфері) сьогодні номер один в світі. Можемо зробити Україну багатшою, і над цим працюємо. Будемо боротися стільки, скільки дає Господь».   

Глава Уряду закликав політиків працювати в діалозі і спільно виробляти важливі для держави рішення. 

Нагадаємо, восени Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак закликав громадян компостувати, а не спалювати опале листя і стерню.

Геннадій Зубко закликав Парламент ухвалити закон про приєднання громад до міст обласного значення

Сьогодні спільно з міжнародними партнерами, Євросоюзом та місцевим самоврядуванням напрацьована законодавча маршрутна карта децентралізації, яка містить 17 першочергових до прийняття законів. Їх прийняття вирішить два ключові напрямки – спрощення інструментів об’єднання і приєднання навколо міст обласного значення. А також це потужна мотивація громад збільшувати свої можливості, повноваження, надходження і ресурси. Тому для того, щоб реформа просувалася далі і не збавляла темп, нам потрібно її законодавчо посилити. Про це під час брифінгу у Парламенті заявив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко. 

«Сьогодні у стінах Парламенту розглядається два важливих законопроекти – 2489 «Про службу в органах місцевого самоврядування», який дозволяє змінювати, покращити і підсилити компетентність і фаховість службовців органів місцевого самоврядування.  Другий – надважливий та ключовий  законопроект – 6466 «Про внесення змін до закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад" щодо добровільного приєднання територіальних громад сіл, селищ до територіальних громад міст обласного значення». Тому я закликаю парламентарів об’єднатися і ухвалити ключові закони за основу і в цілому», - зазначив Геннадій Зубко.

Віце-прем’єр-міністр пояснив, що сьогодні навколишні з містами обласного значення громади не можуть ухвалити рішення про приєднання до міст. Об’єднання не відбувається через об’єктивне небажання міських голів та міських рад міст обласного значення, які представляють переважно дуже великі або великі територіальні громади, йти на нові місцеві вибори для об’єднання з малими сільськими, селищними територіальними громадами. І законопроект 6466 вирішує цю проблему.

«Процедура приєднання залишається абсолютно добровільною. Тільки спільне рішення міста і селищної громади, яка хоче об’єднатися, дозволить це зробити. Всі міфи про поглинання містом сіл та, як підсумок, їхнє зникнення не мають нічого спільного з реальністю. Яскравий приклад – Тячівська міська об’єднана громада, яка за останні три роки вклала в розвиток приєднаного села тільки в інфраструктуру більше 10 мільйонів гривень», - підкреслив урядовець. 

Геннадій Зубко нагадав, що реформа децентралізації – це саме та реформа, яка змінює систему менеджменту в країні, передаючи на місця кошти, повноваження, можливості і саме головне, відповідальність. «Сьогодні вона набирає інших темпів. На перший план виходить вже не кількість громад, а в першу чергу, їх якість, спроможність, можливості. І залучення міст обласного значення в цей процес дозволяє безпосередньо підсилити напрямок децентралізації і передавати повноваження на місця», - розповів він. 

За його словами, 47 міст обласного значення сьогодні чекають ухвалення законопроекту, щоб включитися в цей процес. Це 25 мільйонів людей, які проживають у 150 містах обласного значення та близько 1000 навколишніх територіальних громадах. 

«Децентралізаційні закони завжди об’єднували Парламент незалежно від політичних уподобань. Тож сьогодні нам як ніколи потрібна консолідація і підтримка у сесійній залі. Звертаюсь до народних депутатів за підтримкою. Давайте не закривати вікно можливостей для розвитку громад і побудови нової якості життя українців», - наголосив Геннадій Зубко.

Глава Уряду заклав капсулу будівництва ІІ черги Меморіалу пам'яті жертв Голодомору

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман спільно з членами Уряду заклав капсулу будівництва ІІ черги Національного музею «Меморіал жертв Голодомору». Рішення про будівництво схвалене Урядом в рамках відзначення 85 роковин страшної трагедії.

«Менше 100 років тому в історії нашої країни сталася жахлива трагедія... Ми втратили мільйони людей, і голод не обирав жертв, - сказав Володимир Гройсман. - Наш обов'язок відновити пам'ять невинно загиблих».
Прем'єр-міністр підкреслив, що розбудова Музею - це великий проект, який передбачає будівельні роботи, продовження досліджень, формування великої експозиції, яка розповість всьому світу про те, «що приховували десятиліттями». На думку Глави Уряду, реалізація таких проектів - справа честі, духовності, шани до історії. «Це наш фундамент», - сказав Володимир Гройсман.

Довідково

У листопаді минулого року Глава Уряду відвідав Національний музей - Меморіал пам'яті жертв голодоморів у Києві, де підтвердив план профінансувати добудову музею, адже це «справа честі і свідчення відновлення історичної справедливості щодо мільйонів невинно загиблих».

За задумом архітекторів, друга черга меморіального комплексу буде «захована» у Дніпровський схил, який наразі укріплюється. Це не змінить ландшафту і збереже ідею музею - як свічки пам'яті. Проект вже погоджено ЮНЕСКО. Як зазначав Глава Уряду, історія і правда мають об'єднати людей.

У грудні Кабінет Міністрів схвалив поданий Міністерством культури ескізний проект реконструкції музею кошторисною вартістю близько 772 млн грн.

У січні поточного року Прем’єр-міністр провів засідання Оргкомітету з підготовки та вшанування 85-х роковин Голодомору, участь у якому взяли Глава Адміністрації Президента Ігор Райнін, представники Міністерства культури, Українського інституту національної пам'яті, історики та експерти.

Спектр запланованих у рамках вшанування заходів - вельми широкий. Він враховує активізацію роботи з міжнародною спільнотою щодо визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу, проведення великих виставок і зустрічей - з метою доведення світу масштабів трагедії, а також проведення у листопаді поточного року Міжнародного форуму, присвяченого 85-м роковинам Голодомору. Групу підготовки форуму, за пропозицією Володимира Гройсмана, очолив Віце-прем'єр-міністр В'ячеслав Кириленко.

Глава Уряду також підтримав ідею створення кінострічки, присвяченої темі Голодомору, і підкреслив важливість вшанування пам'яті дослідників Голодомору, передусім американського вченого Джеймса Мейса.

Мінприроди виступає за суттєве підвищення штрафів за випалювання рослинності

Мінприроди пропонує збільшити у кілька десятків разів штрафи за самовільне випалювання рослинності. Про це повідомив Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак. 

Він нагадав, що зараз розмір штрафу за подібне порушення становить від 170 до 340 гривень. 

"Навряд чи це серйозно може лякати паліїв торішньої трави. Мінприроди пропонує суттєво підвищити штрафи. Законопроект щодо посилення відповідальності за випалювання рослинності вже передано на погодження до Мін'юсту", - повідомив Міністр. 

Зокрема,  пропонуються штрафи за самовільне випалювання рослинності або її залишків у розмірі від 3060 до 6120 грн (від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

За ці ж дії, тільки в межах території та об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ), у зоні відчуження розмір штрафів може досягати понад 12 тис. грн (від 360 до 720 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), а для юридичних і посадових осіб понад 20 тис. грн (від 1200 до 1800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян)

"Маю надію, що наші пропозиції будуть підтримані і це приведе до тями недбайливих господарників, які переконані, що спалюючи суху траву, вони допомагають довкіллю швидше очиститися. Мовчу вже про інші можливі катастрофічні наслідки від цих підпалів", - підкреслив Міністр.

Нагадаємо, восени Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак закликав громадян компостувати, а не спалювати опале листя і стерню.